- поколіти
- -і́ю, -і́єш, док., розм.1) Здохнути, пропасти (про всіх чи багатьох тварин).2) Те саме, що поклякнути I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поколіти
Смотреть что такое "поколіти" в других словарях:
поколіти — 1 дієслово доконаного виду здохнути про багатьох тварин; померти про багатьох людей вульг. розм. поколіти 2 дієслово доконаного виду поклякнути розм … Орфографічний словник української мови
покол — покол, поколя доки … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
поколінний — 1 прикметник зроблений за поколіннями про родовід тощо рідко поколінний 2 прикметник до колін про портрет тощо … Орфографічний словник української мови
поколёсный — прил., кол во синонимов: 1 • поколесный (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
поколінкувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
покоління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
поколінний — I а, е, заст. Стос. до покоління (у 2 знач.). •• Поколі/нний ро/зпис родовід, систематичний перелік поколінь одного роду. II а, е. Зроблений до колін (в образотворчому мистецтві) … Український тлумачний словник
покоління — я, с. 1) Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка. || Потомство тварин або рослин. 2) заст. Плем я, рід або родина. 3) Люди близького віку, що живуть в один період часу. || кого, яке. Люди близького віку, поєднані … Український тлумачний словник
покол — полок … Краткий словарь анаграмм
поколінкувати — у/ю, у/єш, док., розм. Поповзти на колінах … Український тлумачний словник
